Парафія Покрова Пресвятої Богородиці
Омська область, м. Омськ, вул. 23-я лінія, 47

Українські греко-католики з'явилися в Омську 1947 року, після того, як їх насильно депортували з Галичини. Спочатку вони намагалися разом молитися в бараках, але табірна адміністрація суворо заборонила це. У часи СРСР в Омську неодноразово бував греко-католицький єпископ із Закарпаття владика Олександр Хіра, але й він не наважився розшукувати галичан, а тільки правив Службу Божу для німецьких католиків.

Тільки після того, як Українська Греко-Католицька Церква 1989 року вийшла з підпілля, українці в Омську змогли відкрито говорити про свою релігійну традицію, про своє поєднання з Апостольським Престолом.

В 1995 році в Омську вперше було відслужено Літургію греко-католицьким священиком о. Ярославом Сподарем, ЧНІ, який в той час здійснював своє пастирське служіння в м. Прокопівськ (Кузбас).

З цього часу почала формуватися греко-католицька парафіяльна громада Покрови Пресвятої Богородиці, завдяки старанням о. Йосифа Свідницького (священика-біритуаліста), о. Сергія Голованова (випускника Івано-Франківського духовного інституту УГКЦ, пароха в Омську до 2005 року) та найбільш активних парафіян. Богослужіння відбувалися в римо-католицькому храмі Стрітення Господнього.

В 1996 році громаду було зареєстровано в державних органах влади.

1998 року на парафії побував владика Юліян Гбур, Єпарх Стрийський УГКЦ, який морально підтримав стремління спільноти мати свій храм для Богослужінь. Того ж року єпископ-ординарій Римо-Католицької Церкви владика Йосиф Верт звернувся до організації німецької Конференції єпископів Renovabis, прохаючи виділити засоби для того, щоби купити будинок для української спільноти.

Будинок, що придбали, був у аварійному стані. Відтоді спільнота власними силами за зібрані кошти реконструювала цей дім. Гранти на реконструкцію виділяли також католицькі благодійні організації Kirche in Not, Renovabis і CNEWA.

14 жовтня 1998 року в будинку було відслужено першу Літургію.

З 2005 року на парафії служать Отці Згромадження Воплоченого Слова, а з 2007 року і сестри-монахині цієї ж Монашої Родини.