НОВИЙ ЗАВІТ

ІСУС ХРИСТОС НАВЧАЄ ПОКОРИ Й ПОБОЖНОСТИ

Притча про митаря і фарисея

До Ісуса Христа приходили горді фарисеї, що мали себе за побожних, а іншими погорджували. До них сказав Ісус Христос таку притчу:
До церкви увійшли двоє людей: один фарисей, а другий митар. Фарисей став напереді і так молився: «Боже, дякую тобі, що я не такий як інші люди – грабіжники, неправедні, перелюбці, або як оцей митар. Пощу двічі в тиждень, з усіх моїх прибутків даю десятину». А митар стояв здалека, не смів і очей звести до неба, тільки бив себе в груди, кажучи: «Боже, милостивий будь мені грішному!» І сказав Христос: «Кажу вам: цей повернувся виправданий до свого дому, а не той; бо кожний, хто виноситься, буде понижений. А хто принижується, буде вивищений» (Лука 18, 10-14).

Скільки є головних гріхів?

Є сім головних гріхів.

Котрі є головні гріхи?

Головні гріхи – це: 1. Гордість. 2. Захланність. 3. Нечистота. 4. Заздрість. 5. Неуміреність. 6. Гнів. 7. Лінивство.

Чому ці гріхи називаємо головними гріхами?

Ці гріхи називаємо головними, бо вони є наче джерела, з котрих випливають різні інші гріхи.

Пояснення головних гріхів:

1. Гордий переоцінює сам себе та хоче, щоб інші теж його відзначували, цінили та поважали більше, ніж він на це заслуговує.
2. Захланний дбає тільки про майно і гроші та готов навіть обманути або взяти, щоб лише самому збагатитися.
3. Нечистий і безстидний любується в поганих, безстидних словах, думках і вчинках.
4. Заздрісний не хоче, щоб іншому було добре, і сумує, коли іншим ведеться краще, ніж йому.
5. Неумірений ні в чому не знає границь, головно любить забагато їсти і пити.
6. Гнівливий за щонебудь гнівається, лає інших і мститься на них.
7. Лінивий не хоче працювати, ані молитися.

Митарева молитва:

Боже, милостивий будь мені грішному (грішній).
Боже, очисти мої гріхи і помилуй мене.
Без числа нагрішив (нагрішила) я, Господи, прости мені.
(Коли говоримо цю молитву, держимо ліву руку на грудях, а правою б’ємося в груди).

Подумайте над тим, чи то чесно й гарно себе перехвалювати, а інших понижувати та обмовляти?

До Ісуса Христа приносили дітей, а Він їх пригортав та благословив, кладучи на них руки. До тих, що заборонювали приносити дітей до Христа, Спаситель сказав: «Пустіть дітей приходити до Мене, бо таких є Царство Небесне».
Тоді також прийшов до Ісуса Христа багатий юнак і запитав Його: «Учителю! Що доброго маю чинити, щоб мати життя вічне?» Христос відповів: «Як хочеш увійти в життя, додержуй заповідей. Не вбивай, не чини перелюбу, не кради, не свідчи ложно, поважай батька і матір та люби ближнього твого, як себе самого». На те сказав юнак: «Все це я зберіг ізмалку. Чого мені ще бракує?» «Якщо хочеш бути досконалим, - відповів Ісус, - піди продай, що маєш, дай бідним, і будеш мати скарб на небі; потім приходь і йди за мною». Юнакові жаль стало майна, бо був дуже багатий, і відійшов смутний. Тоді сказав Ісус до учнів: «Істинно кажу вам: трудно багатому ввійти в Царство Небесне» (Матей 19, 13-26).

Хто з людей є праведний?

Праведним є той, хто при помочі Божої ласки (благодаті) робить добрі діла, а уникає злих.

Котрі є головні добрі діла?

Головні добрі діла є: молитва, піст і милостиня.

Що робить нас спроможними творити добрі діла?

Спроможними творити добрі діла роблять нас чесноти.

Що це є чеснота?

Чеснота – це вправою вироблений нахил постійно робити добрі діла, а оминати злих вчинків.

Як ділимо християнські чесноти?

Християнські чесноти ділимо на Божі й моральні.

Котрі є Божі чесноти?

Божі чесноти є: віра, надія і любов; їх називаємо тому так, бо вони відносяться до Бога.

Котрі є головні моральні чесноти?

Головні моральні чесноти є: 1. Мудрість. 2. Справедливість. 3. Мужність. 4. Здержливість. Ці чесноти тому називаються моральними, бо вони роблять наші вчинки милими Богові.

Що це є євангельські ради?

Євангельські ради – це правила, вказані Ісусом Христом для тих, що хочуть вести досконаліше життя.

Котрі є євангельські ради?

Євангельські ради є: 1. Добровільна убогість. 2. Досмертна чистота. 3. Совершенний послух.

* * *

Ісус Христос дуже любив малих дітей із-за їх невинности. І старшим людям Він казав, щоб були такі невинні як діти.
Людей, що додержуються євангельських рад, називаємо монахами і монахинями. Вони живуть у монастирях.
В нашій Українській Церкві, від самого початку християнства на Україні, монаший стан був у великій пошані. В різних місцях нашої батьківщини постали монастирі, що сталися осередками релігійного й культурного життя.
Монаше життя в нашій Церкві побудоване на взорах і правилах великого святителя й учителя Церкви св. Василія Великого. Воно характеристичне духом умертвлення, молитви, посту і праці духової та фізичної. З ростом монашого життя і завдяки численним покликанням до нього, як теж з вимогами все більше розгорненого життя вірних, створились в нашій Церкві різні монаші вітки, які, крім основних і всьому монашеству спільних правил – життя за євангельськими радами, присвячуються ще й окремим ділянкам праці, як: місійна праця, проповідування Божого слова, духовні вправи, шкільництво, виховання молоді, служби хворим, опіка над сиротами, християнські видавництва, плекання старовинного іконопису й образового мистецтва та інше.
В наших часах виконують ту велику й відповідальну працю по всіх краях осідку українського народу, ось такі наші монаші чини: Отці Василіяни, Отці Редемптористи, Отці Салезіяни, Отці Францішкани, Брати Студити, Брати Християнських Шкіл, Сестри Василіянки, Сестри Служебниці Пречистої Діви Марії та інші.

ІСУС ХРИСТОС УЗДОРОВЛЯЄ ХВОРИХ

Господь наш Ісус Христос не тільки словами, але й ділами навчав як маємо любити ближніх, тому й сам творив багато добрих діл: чудесним способом оздоровляв хворих, очищав прокажених, сліпим привертав зір і воскрешав вмерлих.

Оздоровлення хворого від 38 літ

Коло одної брами Єрусалиму був ставок, над котрим лежало багато недужих. Раз до року сходив Ангел, порушував воду в тому ставку, і хто перший скупався у воді, ставав здоровий. Там лежав також один чоловік, що важко хорував уже 38 років. Ісус Христос прийшов до нього і запитав: «Бажаєш одужати?» А хворий відповів: «Не маю нікого, Господи, хто б мене, коли вода зрушиться, заніс у купіль: бо ось тільки я прийду, а вже інший передо мною поринає». Змилосердився Христос над тим нещасним чоловіком і сказав до нього: «Устань, візьми свою постіль і ходи!» (Іван 5, 2-9).
І одужав каліка в тій хвилині.

Раз стрінуло Ісуса Христа десятьох прокажених. Їм не вільно було зближатися до людей через їх заразливу недугу. Тому вони здалека просили: «Ісусе, Наставнику, змилуйся над нами!» А Христос сказав до них: «Ідіть та покажіться священикам». Вони пустилися в дорогу і завважили, що всі стали чистими. Один з них вернувся до Ісуса, впав Йому до ніг і дякував. А це був самарянин. Ісус сказав: «Хіба не десять вас очистилося? Де ж дев’ять? І не знайшовся між ними, щоб повернутись, Богові хвалу воздати, ніхто інший, окрім цього чужинця?» І звернувшися до того самарянина, Христос Господь сказав: «Встань, іди, віра твоя спасла тебе». (Лука 17, 11-19).

Біля міста Єрихону сидів сліпець. Надійшов Ісус Христос, а з Ним учні і багато народу. Коли сліпець довідався, хто це йде, став голосно кричати: «Ісусе, Сину Давидів, змилуйся надо мною!» І хоч йому забороняли, він дальше кричав. І запитав його Ісус Христос: «Що хочеш, щоб Я зробив тобі?» А сліпий відповів: «Господи, щоб я прозрів!» Сказав до нього Ісус: «Прозри! Віра твоя спасла тебе». І сліпий прозрів та пішов за Ісусом (Лука 18, 35-43).

Раз навчав Ісус Христос у Капернаумі в одному домі. Там зійшлося було дуже багато людей, між ними були фарисеї та вчителі закону. Принесли там на ношах розслабленого чоловіка, щоб його Христос оздоровив. Та не могли ніяк доступити до Ісуса Христа, тому через стелю спустили недужого до світлиці, де навчав Христос. Ісус знаючи віру того хворого, сказав до нього: «Чоловіче, прощаються тобі твої гріхи!» А потім додав: «Кажу тобі: встань, візьми свою постіль та йди додому». Хворий встав і прославляв Бога (Лука 5, 17-25).
Ісус Христос казав Апостолам йти до хворих і помазувати їх оливою, і багато хворих видужувало.
Про це виразно пише св. Апостол Яків у свому Посланню: «Нездужає хтось між вами? Хай прикличе пресвітерів церковних і хай вони помоляться над ним, помазавши його олією в ім’я Господнє, і молитва віри спасе недужого, та й Господь його підійме: і як він гріхи вчинив, вони йому простяться» (Яків 5, 14-16).

Що це є свята Тайна Єлеопомазання?

Єлеопомазання – це свята Тайна, в якій важко хвора людина, через помазання оливою і молитву священика, дістає ласку (благодать) для душі, а часто полегшу для тіла.

Як освячує нас Ісус Христос у святій Тайні Єлеопомазання?

Через помазання освяченою оливою, смертельно хвора людина дістає окремі ласки, щоб свято вмерти. Ця свята Тайна відпускає всі гріхи, якщо хворий вже не має змоги висповідатися. Вона скріплює на душі і на тілі, дає хворому спокій і душевну радість, а часом помагає виздоровіти.

Коли свята Тайна Єлеопомазання відпускає смертельні гріхи?

Свята Тайна Єлеопомазання відпускає смертельні гріхи, коли хвора людина є вже непритомна, або коли їй вже не під силу висповідатися, але розбудила в собі жаль за гріхи.

Хто може приймати святу Тайну Єлеопомазання?

Святу Тайну Єлеопомазання може приймати кожний християнин, що дійшов до уживання розуму і є важко хворий.

Коли хворий повинен приймати святу Тайну Єлеопомазання?

Святу Тайну Єлеопомазання повинен хворий приймати доки ще є при пам’яті.

Скільки разів можна приймати святу тайну Єлеопомазання?

Святу Тайну Єлеопомазання можна приймати в тій самій недузі тільки один раз; а в часі довготриваючої недуги і більше разів, якщо хворому погіршиться.

Чи треба кликати священика у випадку наглої й несподіваної смерти?

У випадку наглої й несподіваної смерти, треба завжди кликати священика, бо розрішення і святу Тайну Єлеопомазання можна ще уділити умовно якийсь час по позірній смерті.

* * *

У кімнаті, де мається уділяти святу Тайну Єлеопомазання, треба накрити стіл чистим білим накриттям, та покласти на ньому стоячий хрест і дві свічки. Хворий сповідається, причащається, а потім приймає святу Тайну Єлеопомазання. Священик помазує освяченою оливою очі, вуха, ніздрі, уста, груди, руки і ноги недужого. Коли вдома хтось важко занедужає, не треба зволікати до останньої хвилини, але чимшвидше запросити священика. Домашні тяжко згрішили б, коли б недужий помер без святих Тайн через їх недбальство.

ІСУС ХРИСТОС ВОСКРЕШАЄ МЕРТВИХ

Воскресення дочки Яіра

Настоятель жидівської божниці, Яір, приступив до Ісуса Христа і просив Його зайти до нього в хату, бо його дочка одиначка тяжко захворіла і вмирає. Під час того, як Спаситель, серед натовпу народу, зближався до дому Яіра, прийшов післанець і сказав до Яіра: «Твоя дочка померла, не турбуй більше Учителя». Але Христос сказав до Яіра: «Не бійся, тільки віруй, і вона спасеться». Коли вони прийшли до хати, сказав Христос до тих, що плакали: «Не плачте, вона не вмерла, вона тільки спить». Вони ж насміхалися з Нього, знаючи, що вмерла. Тоді Спаситель сказав усім вийти з кімнати, а лишив тільки родичів померлої і трьох Апостолів: Петра, Якова й Івана. Взяв дівчину за руку та голосно промовив: «Дівчино, пробудися!»
І зараз повернулася до неї її душа, дівчина ожила і встала (Лука 8, 40-56).

Ісус Христос входив до містечка Наїн з учнями і великим числом народу. Якраз тоді вийшов з міської брами похорон сина убогої вдовиці, що гірко плакала за своїм одинаком. Господь змилосердився над удовою, задержав похоронний похід і сказав до матері: «Не плач». А відтак діткнувся до мар і сказав: «Юначе, кажу тобі, встань!» І мертвий підвівся та почав говорити, а Христос віддав його матері. Всіх, що те бачили, огорнув великий страх, і прославляли Бога (Лука 7, 11-16).

У Витанії, коло Єрусалиму, жив Лазар, якого Ісус Христос дуже любив, і він був тяжко захорував. Сестри Лазаря, Марія і Марта, післали післанця до Ісуса Христа, повідомляючи Його про недугу Лазаря. Тоді Ісус був за Йорданом. На вістку про те, що Лазар важко захворів, сказав Христос до учнів: «Недуга ця не на смерть, а на славу Божу, щоб Син Божий нею прославився». По двох днях сказав Христос: «Лазар, приятель наш, заснув. Піду, проте, і розбуджу його». До Витанії прийшов Ісус Христос аж четвертого дня по смерті Лазаря. Сестри Лазаря плакали, а Марта сказала: «Господи, якби Ти був тут, - мій брат не вмер би!» А Ісус їй відповів на це: «Я – воскресення і життя. Хто в Мене вірує, той, навіть і вмерши, - житиме!» Марія плакала і всі, що були з нею. Ісус також заплакав. А люди говорили між собою: «Бач, як Він його любив!» Потім пішов Христос з людьми на гріб Лазаря і сказав: «Відкотіть камінь». Марта, сестра померлого, намагалася перешкодити тому, кажучи: «Господи, його вже чути, бо це четвертий день». Але Христос напімнув її: «А хіба Я тобі не казав, що коли віруєш, то побачиш славу Божу?» Відсунули камінь, а Ісус Христос звів очі вгору, помолився до Отця Небесного і голосно кликнув: «Лазарю, вийди сюди!» І вийшов Лазар з гробу живий. Багато жидів, що бачили те велике чудо, увірили в Христа (Іван 11, 1-44).

Що передвістив Ісус Христос Своїми навчаннями?

Ісус Христос передвістив: зраду Юди, відречення Петра, Свою смерть на хресті, Своє воскресення і вознесення на небо, зіслання Святого Духа, збурення Єрусалиму і багато інших подій.

* * *

Ісус Христос творив чуда на живих і мертвих, щоб показати Своє Божество й Свою любов до людей.
І сьогодні творить Ісус Христос чуда (наприклад у Люрді та по інших відпустових місцях, де чудесним способом уздоровляє людей). А особливо воскрешає з гріховної смерти наші душі у святій Тайні Покаяння. Скільки разів вчинили ви тяжкий гріх, стільки разів ваша душа вмирала для Бога. А через святу Сповідь зачинала вона наново жити у Божій ласці (благодаті). Призадумайтесь, скільки разів Христос устами священика воскресив ваші душі до нового життя у святій Тайні Сповіді.
Нехай те восресення ваших душ, буде для вас джерелом віри в Христа та могутнім доказом Його любови й милосердя до вас. Але не грішіть легкодушно і не надуживайте Божого милосердя, щоб, як це сказав Христос, «вам щось гірше не сталося».

ПЕРЕОБРАЖЕННЯ ІСУСА ХРИСТА

Одного разу взяв Ісус Христос зі собою трьох учнів: Петра, Якова й Івана, та пішов з ними на гору Тавор помолитися. В часі молитви переобразився перед ними: Його лице засяяло наче сонце, а Його одежа побіліла як світло. І з’явилися там Мойсей і Ілля та розмовляли з Ісусом. Апостол Петро сказав до Христа Господа: «Господи, добре нам тут бути! Як хочеш, розложу тут три намети: один для Тебе, один для Мойсея і один для Іллі».
Коли ще Петро говорив, огорнула їх ясна хмара і дався чути голос: «Це – Мій улюблений Син, що Я Його вподобав; Його слухайте».
Учні Христові зі страху впали лицем до землі. Тоді Ісус приступив до них, доторкнувся їх і сказав: «Устаньте, не страхайтеся!» А коли вони піднесли свої голови від землі, вже нікого не бачили, лише самого Ісуса (Матей 17, 1-9).
На пам’ятку тієї події, свята Церква установила свято Переображення Господнього на день 19 (6-го) серпня.

Де і як показав Ісус Христос Свою небесну славу учням?

Ісус Христос показав Свою небесну славу учням на горі Тавор таким способом, що переобразився перед ними.

Навіщо переобразився Ісус Христос?

Ісус Христос переобразився перед учнями на те, щоб вони не втратили віри в Нього, коли побачать Його пониженим і висміяним, як буде терпіти муки і смерть на хресті.

* * *

Наше життя на землі – це приготування до вічного життя в небі. Життя в небі – це вічне щастя. Там будемо оглядати Бога лицем в лице, у повній Його славі, як учні оглядали Ісуса Христа на горі Тавор. Святі в небі зазнають ще більшого щастя, ніж його зазнали три вибрані Апостоли на горі Тавор. Христове Переображення лиш коротко тривало, а щастя в небі буде тривати вічно. Про те безмірне щастя говорить Святе Письмо: «Чого ані око не бачило, ані вухо не чуло, що ані на гадку людям не прийшло, - те приготовив Бог для тих, що Його люблять».

В'ЇЗД ІСУСА ХРИСТА ДО ЄРУСАЛИМУ

Зближалися свята Пасхи, на які сходилося до Єрусалиму багато народу з цілого краю. Нарід сподівався, що Ісус Христос також прийде на свята. А жидівська старшина постановила при тій нагоді спіймати Його. І дійсно, Ісус Христос шість днів перед святами вибрався до Єрусалиму. По дорозі сказав до Апостолів: «Отож ми вирушаємо в Єрусалим, і Син Чоловічий буде відданий первосвященникам і книжникам, і засудять Його на смерть. І віддадуть Його поганам, щоб ті глумилися, катували та розіп’яли Його: а третього дня Він воскресне» (Матей 20, 18-20).
Коли ж Ісус приблизився і поглянув на місто, заплакав над ним і сказав: «Якби й ти цього дня зрозуміло те, що веде до миру! Але тепер воно закрите перед твоїми очима! Бо прийдуть дні на тебе, і вороги твої валом тебе оточать і тебе обляжуть, і стиснуть тебе звідусюди; вони розчавлять тебе й твоїх дітей, які будуть у тобі, і не зоставлять каменя на камені – за те, що ти не зрозуміло часу твоїх відвідин» (Лука 19, 41-44).
Перед самим Єрусалимом сказав Христос привести собі осла, на котрому ще ніхто не сидів. Сів на нього і так в’їздив до міста. І зібралося дуже багато народу, що вітав Ісуса Христа, як царя. Одні стелили свої одежі, інші різали галуззя з дерев і кидали по дорозі, куди їхав Христос, та з великим захопленням кликали: «Осанна Синові Давида! Благословен той, хто йде в ім’я Господнє, ізраїльський цар». Відтак Ісус Христос увійшов до храму і вигнав торговців, що там продавали і купували, кажучи до них: «Написано: дім мій – дім молитви, а ви з нього зробили печеру розбійників». Тоді приступили до Нього в храмі сліпі та криві, і уздоровив їх. Первосвященники та книжники, побачивши чуда, які Христос творив, і дітей, що кричали в храмі: «Осанна Синові Давида!» - обурилися. А Ісус сказав до них: «Хіба ви ніколи не читали: устами немовлят та ссущих ти вчинив собі хвалу». Та пішов у Витанію і там заночував (Матей 21, 1-17; Марко 11, 1-11; Лука 19, 29-40; Іван 12, 12-19).

Чому жиди сходилися до Єрусалиму на свято Пасхи?

Жиди сходилися до Єрусалиму на свято Пасхи, щоб сповнити старозавітні заповіді Мойсеєвого закону. Пасха була найбільшим святом у Старому Завіті, а в Єрусалимі находилася єдина жидівська святиня.

На яку пам’ятку встановив Мойсей празник Пасхи?

Мойсей встановив празник Пасхи на пам’ятку звільнення ізраїльтян з єгипетської неволі і чудесного переходу через Червоне море.

Котрі є головні церковні заповіді в Новому Завіті?

Головні церковні заповіді в Новому Завіті є оці шість:
1. Установлені свята святкувати.
2. В неділі і свята в св. Літургії брати участь.
3. Наказані пости постити.
4. Кожного року, бодай раз, в Пасхальному часі сповідатися і причащатися.
5. У заборонені часи весіль і забав не справляти.
6. Злих книжок і писем не читати.

Хто дав Церкві владу видавати закони?

Ісус Христос дав Церкві владу видавати закони, як сказав до Апостолів – перших єпископів Його Церкви, що те, що вони зв’яжуть на землі, буде зв’язане на небі, а що розв’яжуть на землі, буде розв’язане на небі.

Хто видає церковні закони?

Церковні закони видають: Собори, вселенські і помісні, Вселенський Архиєрей Папа Римський, наступник святого Петра, що був головою Апостолів, а також Єпископи – наступники Апостолів, для своїх єпархій.

Що значить святкувати встановлені Церквою свята?

Святкувати встановлені Церквою свята – це значить здержатися від тяжкої фізичної праці та побожно взяти участь у святій Літургії, так само як у кожну неділю.

Які маємо свята?

Маємо свята: а) Господські – в честь Господа Бога; б) Богородичні – в честь Пречистої Діви Марії; в) свята Святих – в честь Святих.

Коли в неділю і свято можна опустити Службу Божу (св. Літургію)?

В неділю і свято можна опустити Службу Божу (св. Літургію) лише тоді, коли є якась поважна перешкода чи невигода, як: недуга, велика віддаль від церкви, недостача відповідної одежі, опіка над хворими та немічними і таке інше.

Якого гріха допускається християнин, що без важної причини, самовільно, опускає в неділю і свято цілу Службу Божу, або її велику частину?

Християнин, який самовільно, без важної причини опускає цілу Службу Божу, або її велику частину, допускається тяжкого гріха.

Що це є піст?

Піст – це встановлений Церквою святий час, в якому вірні обов’язані умертвляти своє тіло, здержуючись від споживання деяких, головно м’ясних, страв.

Які маємо пости?

В нашій дотеперішній практиці зберігано і примінювано в житті такі пости:
1. Великий Піст або Чотиридесятниця, що тривав сорок днів, від понеділка по Сиропусній неділі до Страсної суботи включно. Страсний тиждень дочислювано до Великого Посту, а Сиропусний тиждень, в якому було вже також заборонене споживання м’яса, був приготуванням до Великого Посту.
2. Петрівка, від понеділка після неділі Всіх Святих до навечер’я празника верховних Апостолів Петра і Павла включно.
3. Успенський Піст або Спасівка (Маковейка), починаючи від 14(1) серпня до навечер’я Успення Пресвятої Богородиці включно.
4. Різдвяний Піст або Пилипівка (40 днів) від дня після св. Апостола Пилипа до навечер’я Різдва включно.
В часі тих постів дозволено було їсти м’ясо у вівторок, четвер, суботу і неділю з обов’язком для мирян відмовляти 5 «Отче наш» і 5 «Богородице Діво», а для духовних, монахів і монахинь 50-тий Псалом, перед м’ясним обідом і перед м’ясною вечерею. В перший тиждень Великого Посту і в Страсний тиждень був дозволений набіл у вівторок, четвер і суботу, а в інші дні без набілу.
Така ж заборона споживати м’ясо і набіл обов’язувала теж в однодневні пости: Навечер’я Різдва, Навечер’я Богоявлення, Воздвиження Чесного Хреста, Усікновення Чесної Глави св. Івана Хрестителя; окрім того заборонено було споживати м’ясо в усі середи і п’ятниці цілого року (крім загальниць).
Похвальним строгим постом був, крім обов’язкового перед св. Причастям, також добровільний і загальний до свяченої Йорданської води, до Пасхального яйця і до куті чи то просфори з медом на святих Вечерях. Як злагіднення постів у нашому обряді, були установлені Загальниці.

Що це є Загальниці?

Загальниці – це тижні, в яких також у середу і п’ятницю є дозволено їсти м’ясо. Є чотири Загальниці, а саме:
а) від Різдва Христового до Навечер’я Богоявлення;
б) від неділі про Митаря і фарисея до неділі про Блудного сина;
в) від неділі Пасхи до Томиної неділі;
г) від Зіслання Святого Духа до неділі Всіх Святих.
Також, якщо Господські і Богородичні празники припадають упродовж року в середи і п’ятниці (крім Великого Посту, Навечерій Різдва і Богоявлення, празника Воздвиження Чесного Хреста і Усікновення), згідно з старовинним українським київським звичаєм є дозволено їсти м’ясо.

Чи тепер маємо додержуватися тих приписів посту?

Єпископський Синод, під проводом Верховного Архиєпископа, завзиває все духовенство і вірних до ревного наслідування і придержування посної традиції, долучуючи до неї гарячі молитви і милостині для церков і ближніх, а передовсім у цих святих посних часах оминати гріхів і проступків.

Який піст обов’язує нас до часу іншого зарядження?

З огляду на часті вибухи голоду, зростаючі недуги і послаблення душі і тіла, на зростаюче убозтво і великі недостатки, на важкі роботи, які мусять виконувати і мужчини і жінки по фабриках, на полях і в копальнях, в повітрі і на морі, з огляду на різні кліматичні й економічні умовини, Єпископський Синод, до часу остаточного управильнення постів Всеукраїнським Католицьким Церковним Собором, постановив наступне: всі духовні особи, монахи, монахині та миряни є обов’язані в совісті до такого посту:
1. В усі п’ятниці цілого року, за виїмком Загальниць і припадаючих Господських та Богородичних празників, належить здержатися від споживання м’яса.
2. В перший день Великого Посту і Страсну П’ятницю, не можна споживати ані м’яса, ані набілу.
3. В Навечер’я Різдва і Богоявлення, та у свята Воздвиження Чесного Хреста і Усікновення Чесної Глави св. Івана Хрестителя, здержатися від їдження м’яса, з одноразовою їдою досита.
Вийняті з-під цього закону є діти до укінченого 14 року життя і ті люди, що покінчили 59 літ життя, недужі, мами, а також ті, що не розпоряджають вповні своєю особою, задля прийнятих на себе обов’язків (Благовісник Верховного Архиєпископа, рік II. кн. 2-4. Постанова про піст).

Чим ми повинні надолужити, коли користаємо з полегші посту?

Коли користаємо з полегші посту, слід нам надолужити добровільною покутою, молитвою в наміренні Святішого Отця, та добровільними датками на церковні й добродійні цілі.

Чому Церква накладає піст?

Церква накладає піст, щоб християнин, через посне умертвлення, володів низькими інстинктами і порухами свого тіла, щоб душа людини не попала в рабство низьких сил людської природи, щоб думки свобідніше зверталися до Бога, а також щоб покутувати за свої гріхи.

Що пригадує нам наложений Церквою піст у п’ятницю?

Цей піст пригадує нам муки і смерть Христа Спасителя. Постом єднаємося з Терплячим Христом Чоловіколюбцем.

Що це заборонені часи?

Заборонені часи – це такі, в котрих невільно справляти весіль та гучних забав. Згідно з нашою високопохвальною традицією, такими забороненими часами є:
1. всі пости;
2. час від Різдва до Богоявлення;
3. тиждень від Великодня до Томиної неділі.

Котрі книжки і письма є злі, тобто Церквою заборонені?

Злі, тобто Церквою заборонені, є ті книжки і письма, які ширять ненависть до релігії, до Христової Церкви, та підривають основи віри й людської моралі.

* * *

Сльози Ісуса Христа над Єрусалимом є виявом Його великої любови до Свого краю і народу. Беріть собі Ісуса Христа і тут за взір. Любіть свій край, свою батьківщину. Той край, що видав так багато святих угодників Божих та ісповідників віри, що стільки витерпів і терпить дальше за збереження Христової віри. Любіть свій народ, що збудував у Божу честь і славу багато храмів, у серці якого глибоко вкорінена любов до Бога, до Спасителя, до Пречистої Діви Марії і всіх Святих. Любіть свою рідну мову! Ту мову, якою ваша мати навчила вас говорити перші слова молитви, якою написано багато гарних книжок і якою співаєте пісні на Божу славу. Моліться часто за нашу українську землю і за український народ.