Первородний гріх

  Злий дух, сатана позавидував щастя нашим прародичам і постановив довести їх до гріха. Він перемінився у змія і запитав Еву: “Чи справді Господь Бог велів вам не їсти ні з якого дерева, що в саді?” Ева на це відповіла, що з усіх дерев можуть їсти овочі, тільки з дерева, що є посеред раю Бог заборонив споживати плоди, а навіть доторкатися до нього, щоб через те вони не померли.

Тоді злий дух почав її підмовляти, кажучи: “Ні, напевно не помрете, але коли з ' їсте овоч з того дерева, то відкриються вам очі й ви станете такі, як Бог, що знає добро і зло”.

Ева послухала злого духа, зірвала овоч з дерева пізнання добра і зла, їла сама та ще й дала Адамові, і він також їв.

Коли вони з ' їли той овоч, пізнали що згрішили і що через те втратили свою святість. Побачили, що вони нагі, і почали стидатися. Зі страху перед Господом Богом сховалися в кущі.

І сказав тоді Господь Бог до Адама: “Чи не їв ти з дерева, що Я наказав тобі не їсти?” Адам, виправдуючись, відповів: “Жінка, яку ти дав мені, що була зо мною, дала мені з дерева, і я їв”. А Ева знову складала вину на змія: “ Змій обманув мене, і я їла”.

І так, Адам і Ева, замість пожалувати за свій поганий вчинок та перепросити Господа Бога, почали скидати провину одне на одного.

Тоді сказав Господь Бог Еві: “Помножу твої терпіння і журби, багато клопоту матимеш з дітьми, а чоловік буде панувати над тобою”.

До Адама промовив Господь Бог: “Проклята буде земля через твій гріх. В тяжкім труді живитимешся з неї по всі дні життя твого. Терня й будяки буде вона тобі родити. В поті лиця твого будеш їсти твій хліб, доки не вернешся в землю, що з неї тебе взято; бо ти є порох і вернешся в порох”.

Потім вигнав Господь Бог Адама й Еву з раю і поставив Херувима з полум ' яним мечем, щоб стеріг входу до раю (Буття 3, 1-13; 16-24).

І так той чоловік, що його Господь Бог наділив особливими ласками, подібно як частина Ангелів, не видержав у добрім. А що був головою людського роду, то й ми всі опинилися також під гріхом.

Як довго були наші прародичі щасливі в раю?

Наші прародичі, Адам і Ева, були так довго щасливі, доки своєю свобідною волею не переступили Божої заповіді тим, що з'їли овоч із забороненого дерева, і позбавили себе та своїх нащадків Божої ласки, а з нею вічного щастя в небі та первісної природної щасливости на землі.

Що робить той, хто переступає Божу заповідь?

Хто свідомо і добровільно переступає Божу заповідь, той грішить.

Як називаємо гріх наших прародичів?

Гріх наших прародичів називаємо первородним (або прародительським) гріхом.

Як пошкодив первородний гріх прародичам?

Первородний гріх пошкодив прародичам на душі і на тілі. На душі тим, що вони втратили освячуючу ласку (благодать) і право до неба, їх воля стала схильною до злого, а розум притемнився; на тілі той гріх пошкодив тим, що прародичі втратили рай, мусіли важко працювати, терпіти і вмирати. Залишилося їм тільки те, чого вимагала їхня людська природа до життя.

Чи первородний гріх пошкодив лише прародичам?

Первородний гріх пошкодив не лише прародичам, але і всім людям, бо він разом з карою і всіма своїми наслідками перейшов на всіх людей.

Які наслідки одідичили ми по Адамі через первородний гріх?

Через первородний гріх ми одідичили по Адамі смерть, терпіння, послаблення наших духових сил і велику схильність до гріха.

Чи можна сказати, що Господь Бог є несправедливий, якщо карає нас за гріх Адама?

Господь Бог не є несправедливий, як нас карає за гріх Адама, бо тією карою за первородний гріх Він не відбирає нам нічого, що нам з природи належиться, а лише позбавляє дарів, якими у Своїй доброті був би нас обдарував, якщо б Адам був не згрішив.

Як називається гріх, який ми самі поповнюємо?

Гріх, що його ми самі поповнюємо, називається особистим гріхом. Його може людина поповнити думками, словами, вчинками і занедбанням доброго діла.

Чи всі особисті гріхи однаково тяжкі?

Ні, не всі: є гріхи тяжкі, що їх також називаємо смертними, і є гріхи легкі, що їх називаємо простимими, – залежно від ваги переступлення Божих заповідей.

Чому тяжкий гріх називаємо смертним?

Тяжкий гріх називаємо смертним, бо через нього тратимо освячуючу ласку (благодать); він наче вбиває божественне життя ласки, без якої душа людини стає вмерлою для неба.

Хто допускається смертного гріха?

Смертного гріха допускається той, хто свідомо й добровільно не виконує Божих заповідей у чомусь дуже важливому.

Хто допускається щоденного, або легкого, гріха?

Щоденного, або легкого, гріха допускається той, хто не виконує Божих заповідей у чомусь менше важливому, або і навіть в дуже важливому, але не зовсім свідомо і добровільно.

Що втрачає людина, коли тяжко згрішить?

Коли людина тяжко згрішить, вона знову втрачає привернену Спасителем Божу ласку, право на вічне щастя в небі, і перестає бути Божою дитиною.

Які наслідки полишає легкий гріх?

Легким гріхом також переступається Божі заповіді, але він не позбавляє людину Божої ласки, лише послаблює її діяння, зменшує ревність людини в службі Богові, послаблює теж відпорність на смертний гріх, а це все може легко довести людину до тяжкого гріха.

Як Господь Бог карає за гріхи?

За тяжкі, або смертні, непрощені гріхи Господь Бог карає вічними муками в пеклі; за легкі гріхи Бог карає дочасними карами вже тут на землі або на другому світі, в чистилищі.

Чи можна легко доступити прощення гріхів?

Тому, що наш Спаситель Ісус Христос умер на хресті за всіх людей і сплатив Божій справедливості за всі гріхи, то задля заслуг Спасителя можна одержати прощення всіх гріхів у святому Хрещенні, а відтак у святій Сповіді.

Як можемо вистерігатися гріха?

Можемо вистерігатися гріха при помочі ось таких засобів: молитва, приймання святих Тайн, пам'ять про Божу присутність та свідомість, що наші тіла є храмом Святого Духа. Кожну чинність, як працю так і забаву, треба зачинати з Богом, опиратися гріхові та оминати ближчі нагоди до гріха.

Що таке близька нагода до гріха?

Близька нагода до гріха – це люди, місця або речі, що легко можуть довести нас до гріха.

Чи тільки зі страху перед Божою карою люди повинні оминати гріхів?

Ні, не тільки зі страху перед Божою карою, але насамперед з любови до Господа Бога, люди повинні вистерігатися гріхів.

Хто з людей не мав первородного гріха?

З людей тільки єдина Пречиста Діва Марія не мала первородного гріха. Вона була охоронена від нього, бо була вибрана на Матір Божого Сина Ісуса Христа.

(Свято Непорочного Зачаття Пречистої Діви святою Анною обходимо 22 (9 ст. ст.) грудня).

Котра свята Тайна очищує нас від первородного гріха?

Від первородного гріха очищує нас свята Тайна Хрещення через освячуючу ласку (благодать).

* * *

Зле зробили перші люди, що не слухалися Господа Бога, а послухали злого духа. Нещасні переступили Божу заповідь, згрішили, і через те втратили право до неба та стягнули на себе різні терпіння, а відтак мусіли умерти. Те нещастя наші прародичі стягнули не тільки на себе самих, але й на всіх своїх нащадків – тобто на ціле людство.

Перед гріхом Адам і Ева з радістю думали про Господа Бога, а по грісі вони боялися, дрижали і ховалися перед Богом. Перед гріхом вони знали, що Господь Бог є всюди і що перед Ним не можна сховатися, а по грісі так їх розум затемнився, що думали начебто можна перед Богом скритися в кущах. Так думає і тепер кожний, хто допускається гріха. Пам ' ятай, що Бог усе бачить й все знає, бо Він є всюди.

Порівняй стан перших людей перед гріхом і по грісі; а також порівняй свою душу, якою вона є перед гріхом і якою вона була б по грісі.

* * *

Перші глави Книги Буття із Святого Письма Старого Завіту об ' являють нам у простих і зрозумілих, навіть і для невченої людини, образах, правди, яких так чітко неспроможна подати нам ніяка інша наука, оперта виключно на силах нашого умового пізнання. Основні правди нашої християнської віри, які кожний християнин, у глибокому довір'ї до Творця Бога та в свідомості, що людські пізнавальні сили є дуже обмежені, повинен визнавати, є такі:

Існує Бог, Творець і Вседержитель вселенної;

Господь Бог сотворив видимий світ і все, що тільки в ньому знаходиться;

Сотворення – це чинність, яку спроможний виконувати лише один Бог;

Крім видимого світу, Господь Бог сотворив ще й невидимий світ, небо, а в ньому незліченні чисті духові істоти, що їх звемо Ангелами;

Між сотворіннями, що їх покликав Господь Бог до буття тут, на землі, найбільш досконалою, бо сотвореною на образ і подобу Божу, істотою – є людина;

Обидва світи, видимий і невидимий, стоять між собою у тісних взаєминах. Про це свідчать взаємини між Ангелами і людьми, на це вказує також і те, що весь видимий світ спрямований у вічність, особливо ж людина призначена до вічного життя в небі.

Найбільшим даром для Ангелів і людей – це свідомість, якої виявами є розум і свобідна воля, тобто найбільше богоподібні сили сотворіння;

І в видимому і в невидимому світі відбулися порушення встановленого Богом-Творцем щасливого ладу, тобто упадки частини Ангелів та прародичів людського роду. Суть цих порушень, чи то упадків, лежить у спротиві Божій волі та у спробі зірвати зв ' язок, що випливає з Божого творчого акту, між сотворіннями і Творцем. Це порушення називаємо гріхом. З уваги на те, що порушниками у видимому світі, на землі, були прародичі людини, гріх цей називаємо первородним.

У висліді упадку перших людей, первісний стан людини, у якому Господь Бог наділив людину крім природних, ще й надприродними даруваннями, змінився: людина втратила надзвичайні дари, що ними була вивінувана в первісному стані “райського” буття. Вона втратила право на вічне щастя й попала у володіння смерти. Замирення між Богом і людиною довершив щойно Ісус Христос, друга Божа Особа, Син Божий, що прийшов на землю, ставшися чоловіком, та Своєю смертю і воскресенням відкупив людину і встановив основи для віднови людини та цілої вселенної.